Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дорослий — [доро/слией] м. (на) слому/ с л ім, мн. с л і … Орфоепічний словник української мови
дорослий — старший (віком), змужнілий, зрілий, розвинений, сформований, повнолітній юр … Словник синонімів української мови
дорослий — прикметник … Орфографічний словник української мови
великий — а, е. 1) Значний за розмірами, величиною; прот. малий. || Значний за кількістю; численний. || Який значно переважає своїми розмірами інші подібні предмети. || Значний за часом. •• Вели/ка ведме/диця сузір я Північної півкулі зоряного неба.… … Український тлумачний словник
громадянин — а, ч. 1) Особа, що належить до постійного населення якої небудь держави, користується її правами і виконує обов язки, встановлені законами цієї держави. •• Громадя/ни нерезиде/нти іноземні громадяни, особи без громадянства та громадяни держави,… … Український тлумачний словник
добродій — я, ч. 1) Дорослий чоловік, перев. з привілейованих верств суспільства. || Форма ввічливого звертання до такого чоловіка. 2) розм. Те саме, що добродійник. 3) ірон. Про лиху, ненависну, небезпечну людину … Український тлумачний словник
доросла — див. дорослий … Український тлумачний словник
дорослість — лості, ж. Абстр. ім. до дорослий … Український тлумачний словник
дорослішання — я, с. Перехід у доросле, більш дорослий стан (про людину). Пора дорослішання … Український тлумачний словник
дорослішати — аю, аєш, недок. Переходити у більш дорослий стан (про людину) … Український тлумачний словник
